kosticov

 

Костіков Валерій Валерійович
лікар-онкогінеколог, кандидат медичних наук,
заступник головного лікаря Київського
обласного онкологічного диспансеру

Дисплазія епітелію шийки матки – це патологічний стан для якого характерне надмірне розмноження клітин переважно парабазального та базального шарів багатошарового плоского епітелію, порушення їх диференціювання з появою дискаріозу та явищ атипіі.

Як саме можна діагностувати та підтвердити це, таке приховане, але надзвичайно підступне захворювання?

Сподіваємося, що давно минули ті часи, коли гінекологи наліво-направо писали діагноз "ерозія шийки матки", лише поглянувши на шийку в дзеркалах. Однак, як засвідчує практика, така ситуація все ще має місце, і це відбувається і не так далеко від столиці, як то можна собі уявити.

Існує два простих неінвазивних методи встановлення діагнозу "дисплазія шийки матки" - кольпоскопічний та цитологічний.

Кольпоскопія повинна бути розширеною, з використанням розчину оцтової кислоти та, інколи, розчину Люголя. Дуже важливими для діагнозу є досвід лікаря та якість апаратури. Окрім того, важливо не поспішати при огляді, адже часто диспластичні зміни проявляються через хвилину (або й більше) після впливу оцтової кислоти.

На достовірність цитологічного мазка впливають час від забору матеріалу до його обробки, наявність домішок та, безумовно, кваліфікація лікаря-лаборанта.
Останнім часом можна зустріти так звану рідинну (рідкофазну) цитологію. Матеріал одразу ж фіксується у рідкому середовищі, в подальшому центрифугується для розподілу клітин на типи та для приготування одношарового мазка. Така технологія різко підвищує якість мазка та дозволяє транспортувати його від місця забору до лабораторії без втрати якості.

Обидва методи однаково придатні для встановлення діагнозу. Однак цитологічний метод частіше використовується з метою скринінгу (масової діагностики), а кольпоскопічний - для встановлення остаточного діагнозу та визначення методики лікування. Зрозуміло, що найбільш достовірним діагнозом є діагноз, отриманий обома методами.
Іноді трапляються можливі розходження діагнозів., Тоді лікар повинен визначити тактику лікування, виходячи із власних знань і досвіду, та обов'язково - із врахуванням обставин життя пацієнтки.

Часто дисплазія виникає на фоні запалення (ендо- та екзоцервіцити). Тому логічним продовженням діагностичного процесу є обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіаз, уреаплазмоз, мікоплазмоз).

Цікавим є питання необхідності обстеження на вірус папіломи людини високого онкогенного ризику (16 та 18 типи). Ефективність противірусної терапії, зокрема інтерферонотерапії, в лікуванні дисплазії шийки матки не доведена. Але наявність цих вірусів в організмі, безумовно, вимагає більш "агресивної" лікувальної тактики та більш суворого спостереження.

Лікування

Лікування дисплазії легкого та помірного ступенів, виявлених лише цитологічно, найкраще починати із неспецифічної або специфічної (залежної від збудника) протизапальної терапії. Часто цього буває достатньо для зворотнього розвитку диспластичних змін.

Однак тут буде доцільним окремо розглянути ситуацію з посттравматично зміненою шийкою матки. Виражена деформація не дозволяє повноцінно сформуватися слизовій пробці шийки матки (одному із захисних механізмів біоценозу піхви), тому цервіцит, що одного разу виник, може переходити в хронічну форму. У такій ситуації без надання правильної анатомічної форми шийці марно сподіватися на будь-який ефект від протизапальної терапії. Тому лікувальна програма повинна обов'язково містити конусоподібну ексцизію шийки матки.

Дисплазія шийки матки важкого ступеня потребує комплексного підходу.
Усі лікувальні заходи повинні бути спрямовані на фізичне видалення ділянки дисплазії та створення умов для подальшої епітелізації дефекту за рахунок багатошарового плоского епітелію. Якщо ж цитологічно виявлено диспластичні зміни в матеріалі з цервікального каналу, то необхідно також зробити діагностичне вишкрібання стінок цервікального каналу.

Основним і, мабуть, єдиним лікувальним методом є діатермоконізація шийки матки (діатермічна конусоподібна ексцизія шийки матки). Метод полягає в пропусканні модульованого електричного струму між двома електродами через тіло пацієнтки. За рахунок того, що площа пасивного електроду набагато більша за площу активного, останній розігрівається до значної температури, що призводить до коагуляції та розсічення тканин навколо нього. У зарубіжній літературі цей метод представлений в двох варіантах: LOOP (незначна конізація, висічення по поверхні) та LLETZ (глибоке висічення тканин за зоною ураження).

Часто можна зустріти застосування інших методів лікування дисплазій. Варто окремо зупинитися на деяких з них.

Кріодеструкція ("заморожування") - вплив надзвичайно низької температури, що викликає локальне обмороження поверхневих тканин, у подальшому - формування зони некрозу, її відторгнення та епітелізації за рахунок багатошарового плоского епітелію. Це - метод дуже ніжного впливу, який практично не залишає по собі рубцевих змін. Тому найбільш вдале його застосування - видалення зони ектопії циліндричного епітелію у молодих жінок, які не народжували. Однак дисплазію цим методом видалити практично неможливо, адже судини, що близько підходять до поверхні, не дозволяють заморозити тканини до стану некрозу. Зрозуміло також, що наявність післяродової деформації шийки матки робить застосування кріодеструкції марним.

Радіохвильова терапія - метод електротермічного впливу, тобто - та ж таки діатермоконізація, але реалізована сучасним апаратом з іншими модуляціями струму, що зменшує термічну травму та покращує загоєння.

"Прижигання" - діатермокоагуляція або лазерна коагуляція (вапоризація). Це - метод поверхневого впливу з метою викликати некроз патологічної ділянки. На жаль, не завжди вдається досягти некрозу на всю товщу ділянки дисплазії, що призводить до частих рецидивів. Також надзвичайно великим мінусом даного методу є відсутність матеріалу для післяопераційного гістологічного дослідження. Проте лише таке дослідження дозволяє остаточно встановити діагноз та визначити ступінь дисплазії. Тому часто виникає ситуація, коли на фоні уявного благополуччя після проведеного в такий спосіб лікування поступово та безперешкодно розвивається рак шийки матки.

Отже, я спробував коротко узагальнити досвід діагностики та лікування дисплазій шийки матки, аби кожна жінка, яка стикнеться з цією проблемою, змогла свідомо зробити правильний вибір у питаннях: лікувати дисплазію чи ні, і як саме її лікувати. При потребі, завжди буду радий проконсультувати особисто щосереди під час прийому в поліклініці КООД. Також свої питання Ви можете надіслати електронною поштою.