Mateo Paz-Cabezas, Tania Calvo-López and Beatriz Pérez-Villamil

Лабораторія молекулярної генетики, Лабораторія молекулярної онкології, Департамент Медичної Онкології Науково - дослідного Інституту Sanitaria San Carlos (IdISSC), Hospital Clínico San Carlos, Мадрид, Іспанія

Cancer Chemotherapy Reviews 2016, Volume 11, Number 2

Колоректальний рак є гетерогенним захворюванням і тому традиційної гістологічної класифікації стадій течії не достатньо, щоб точно передбачити розвиток патологічного процесу або можливої відповіді організму на терапію. З метою підвищення точності медичних прогнозів при даній нозології було зроблено безліч спроб доповнити цю класифікацію молекулярними биомаркерами.

В якості перших маркерів розглядалося наявність мікросателітної або хромосомної нестабільності, метилювання ДНК або мутації відповідних генів (таких як KRAS або BRAF та їх підгруп). Були описані різні можливі комбінації цих біомаркерів. Однак на сьогоднішній день ці класифікації не використовуються в клінічній практиці, оскільки є значне «перекривання» серед наявних підтипів. Поява геномних методологій значно поліпшило пошук прогностичних біомаркерів, ідентифікації причини мутацій або патологічних ланок пухлинної прогресії. Зокрема, транскриптомика являє собою відмінний інструмент для класифікації пухлини, виявлення та маркування відповідних генів. Використання мікрочіпів експресії генів в якості стійкої класифікації в четвертому Consensus Molecular Subtypes було представлено в якості основи для майбутнього клінічного втручання в питання терапії колоректального раку.

Заинтересовала статья?

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных