ASCO 2017: Ефективність терапії ніволумабом в комбінації з іпілімумабом у хворих на злоякісну мезотеліому плеври (результати клінічного дослідження 2 фази IFCT-1501 MAPS2)

На жаль, на сьогоднішній день не існує стандарту лікування хворих на злоякісну мезотеліому плеври (ЗМП) з прогресуванням захворювання після першої лінії терапії на основі пеметрекседу-цисплатину. Частота контролю захворювання при дослідженні препаратів у другій лінії не перевищує 30%. Результати попередніх досліджень показали, що в порівнянні з монотерапією анти-CTLA-4 антитілом застосування анти-PD-1 антитіл є більш ефективним у 2/3 лініях. У той же час ефективність і безпеку комбінації анти-PD-1 і анти-CTLA-4 антитіл залишалися невивченими у хворих ЗМП.
Автори клінічного дослідження 2 фази, представленого на ASCO 2017, порівняли ефективність і безпеку терапії ніволумабом з комбінацією ніволумаба та іпілімумаба у 2/3 лініях терапії у хворих ЗМП. Всі учасники вже раніше отримували 1-2 лінії терапії з включенням пеметрекседу/цисплатину та мали вимірювані вогнища захворювання. Хворі були рандомізовані в співвідношенні 1: 1 на 2 групи, одна з яких знаходилася на монотерапії ніволумабом (3 мг/кг кожні 2 тижні), а друга отримувала комбінацію ніволумаба (3 мг/кг кожні 2 тижні) і іпілімумаба (1 мг/кг кожні 6 тижнів). Лікування тривало до прогресування захворювання або розвитку ознак нестерпної токсичності. Основним критерієм ефективності була частота контролю захворювання.
З березня 2016 по серпень 2016 року в дослідження було рандомізовано 125 хворих. Медіана віку склала 71,8 років (32,5-88,1). Переважна більшість (80%) учасників були чоловіками. У 62,4% пацієнтів загальносоматичний статус за шкалою ECOG був 1. Тільки 1 лінію попередньої терапії отримали 69,6% хворих; 70% пацієнтам було проведено ≥ 3 курсів іншого лікування.
Частота контролю захворювання на 12 тижні терапії склала 44,4% [95% ДІ 31,2-57,7%] в групі монотерапії ніволумабом (n = 23/54) і 50% [36,7-63,3%] в групі ніволумаба та іпілімумаба (n = 28/54). Показник частоти об'єктивної відповіді склав 18,5% [8,2-28,9%] в групі ніволумаба (n = 9/54) і 25,9% [14,2-37,6%] в групі досліджуваного режиму (n = 14/54). Медіана загальної виживаності склала 10.4 міс. в групі монотерапії ніволумабом і не була досягнута в групі комбінованої терапії. Медіана виживання без прогресування була 4,0 міс. і 5,6 міс. відповідно. Небажані явища найчастіше зустрічалися в групі комбінованої терапії. Так, незалежно від ступеня тяжкості їх частота склала 86,9% і 77,8% відповідно. Небажані явища 3-4 ступеня були зареєстровані у 18% хворих в групі комбінованої терапії та 9,5% пацієнтів у групі монотерапії. У 3 учасників в групі досліджуваного режиму був зареєстрований летальний результат, обумовлений проведеним лікуванням (метаболічна енцефалопатія, фульмінантний гепатит, гостра ниркова недостатність).
Отримані дані дозволили дослідникам зробити висновок про потенційну можливість застосування імунотерапії в лікуванні хворих на дану патологію.

vista reclamniy

Джерело: Scherpereel A, Mazieres J, Greillier L, et al. 2017 ASCO Annual Meeting. Abstract number LBA8507.