Науковий прогрес в клінічній онкології - 2017

Частина 2. Прогрес у лікуванні гострого лімфобластного лейкозу, недрібноклітинного раку легень, уротеліального раку, меланоми, колоректального раку і раку молочної залози в оглядових статтях, опублікованих в Nature Reviews Clinical Oncology

Частина 1. Прогрес у лікуванні гострого лімфобластного лейкозу, недрібноклітинного раку легень

Уротеліальний рак

Joaquim Bellmunt з Інституту раку (Дана-Фарбер) та Інституту медичних досліджень IMIM-PSMAR в Бостоні, штат Массачусетс і Rosa Nadal з Національного інституту раку, Національного інституту здоров'я, штат Меріленд, США написали, що в 2017 році було опубліковано дані клінічних випробувань і схвалено нові методи лікування метастатичного уротеліального раку.

Вони окремо виділили результати досліджень KEYNOTE-045 та RANGE у встановленні другої лінії терапії (особливо у пацієнтів, які отримували терапію першої лінії) на основі препаратів платини, а також дані досліджень IMvigor 210 (когорта 1) та KEYNOTE-052 - терапія першої лінії для пацієнтів, які не могли отримувати цисплатин.
Pembrolizumab продемонстрував більш тривалі показники загального виживання, кращу якість життя та меншу кількість несприятливих побічних ефектів у порівнянні з хіміотерапією (у пацієнтів з метастатичною уротеліальною карциномою з прогресуванням захворювання після хіміотерапії на основі цисплатину).
Atezolizumab та рembrolizumab суттєво покращують швидкість відповіді на терапію та показники загального виживання у пацієнтів з метастатичною уротеліальною карциномою, які мають погану переносимість лікування цисплатином.
Пухлинний ангіогенез допомогає встановити чіткі терапевтичні можливості у пацієнтів з метастатичною уротеліальною карциною, тому доповідачі підкреслили, що додавання ramucirumab до доцетакселу не продемонструвало у клінічних дослідженнях вагомих результатів.

Меланома

Michael A. Davies із відділення медичної онкології меланоми Техаського університету штату Техас, Keith T. Flahertyofthe Henri та Belinda Termeer з Центру Таргетної терапії Центру раку, Бостон, штат Массачусетс, США, доповіли, що в 2017 році результати досліджень III фази продемонстрували вражаючі показники ефективності та безпеки ад'ювантної таргетної імунної терапії у пацієнтів з резектабельною меланомою III-IV стадії (результати досліджень CheckMate 238 та COMBI-AD). Дані цих досліджень III фази дозволяють припустити, що зміни схеми лікування пацієнтів з меланомою з резектабельними регіонарними метастазами неминучі, оскільки як анти-PD-1 імунотерапія, так і комбіноване блокування BRAF і MEK демонструють багатообіцяючу ефективність при призначенні їх в якості ад'ювантної терапії.
А результати дослідження MSLT-II підняли питання щодо хірургічного лікування пацієнтів з мікроскопічними метастазами в сигнальних лімфатичних вузлах. Висновки дослідження вказують на те, що негайна повноцінна лімфодисекція не продемонструвала кращих результатів у порівнянні з групою активного спостереження.

Нові загальні дані щодо показників загального виживання, опубліковані в 2017 році, також викликали дискусію про відносні переваги монотерапії анти-PD-1 у порівнянні з комбінованою імунотерапією анти-PD-1 плюс анти-CTLA-4. Дослідження Checkmate 067 повідомляє, що обговорення відносних ризиків та переваг монотерапії у порівнянні з комбінацією інгібіторів імунної контрольної точки у пацієнтів з нерезектабельними захворюваннями все ще триває.

Колоректальний рак

Alberto Puccini і Heinz-Josef Lenz з відділу медичної онкології Norris Comprehensive Cancer Center, Медичної школи Кеск Університету Південної Каліфорнії, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, США, привернули увагу на нові відкриття, які будуть впливати на лікування колоректального раку.
Перший висновок було зроблено на підставі результатів оцінки International Duration Evaluation: тривалість ад'ювантної хіміотерапії протягом 3 місяців у порівнянні з існуючими нормами лікування протягом 6 місяців у пацієнтів з раком товстої кишки III стадії знижує ризик нейротоксичних побічних ефектів не впливаючи на показники загальної ефективності.
Доповідачі дійшли висновку, що 3-місячна хіміотерапія на основі оксаліплатину повинна розглядатися як стандарт лікування пацієнтів з раком товстої кишки III стадії Т1-3 N1, проте у пацієнтів з захворюванням T4 чи N2, які мають підвищений ризик рецидиву захворювання, медичні онкологи повинні продовжувати дотримуватись схеми ад'ювантної хіміотерапії протягом 6 місяців.
Інгібітори імунної контрольної точки, орієнтовані на PD-1 (pembrolizumab і nivolumab), були схвалені в 2017 році FDA для випадків мікросателітної нестабільності - високого рівня дефіциту репарації неспарених нуклеотидів ДНК при метастатичній колоректальній карциномі, таким чином забезпечуючи додаткові варіанти лікування для цієї підгрупи хворих.
Латеральність пухлини є перспективним біомаркером, що має прогностичну цінність та може впливати на вибір біологічного агента (анти-VEGF або анти-EGFR антитіла) для лікування в схемі першої лінії терапії пацієнтів з метастатичним колоректальним раком дикого типу RAS.

Рак грудної залози

Jose Perez-Garcia з Baselga Oncological Institute в Медіці, Барселона та Javier Cortes з Ramon y Cajal University Hospital, Мадрид, та Medica Scientia Innovation Research, Барселона, Іспанія, доповіли, що опубліковані в 2017 році дані підкреслюють переваги оптимізації анти-HER2-терапії у випадках ранніх стадій HER2-позитивних захворювань високого ризику. У дослідженні AFINITY додавання pertuzumab до схеми адювантної терапії «trastuzumab плюс хіміотерапія» покращувало результати показників виживання без ознак захворювання у пацієнтів з резецованим HER2-позитивним раком грудної залози високого ризику.
У пацієнтів з поганим прогнозом та відсутністю відповіді на неоад'ювантну терапію додавання капецитабіну до стандартної ад'ювантної хіміотерапії (у дослідженні CREATE-X) було пов'язане з поліпшенням результатів лікування. Незважаючи на деякі занепокоєння щодо підвищеної чутливості пацієнтів азіатської етнічної групи до фторпіримідину, використання капецитабіну в схемі ад'ювантної терапії було прийнято в усьому світі.
У пацієнтів з метастатичним раком грудної залози додавання інгібіторів циклінзалежної кінази (CDK) 4/6 до ендокринної терапії покращує показники виживання без прогресування захворювання. Були озвучені результати досліджень, які було проведено з внесенням відповідних змін до режимів терапії першої лінії, а саме: PALOMA-2 (з letrozole плюс palbociclib проти letrozole плюс плацебо), MONALEESA-2 (з letrozole плюс ribociclib проти letrozole плюс плацебо) і MONARCH 3 (з нестероїдним інгібітором ароматази (NSAI) плюс abemaciclib проти NSAI плюс плацебо). На предмет ендокрин-резистентних захворювань є результати дослідження PALOMA-3 з fulvestrant плюс palbociclib проти fulvestrant плюс плацебо та MONARCH 2 з fulvestrant плюс abemaciclib проти fulvestrant плюс плацебо.
У дослідженні OlympiAD у пацієнтів із метастатичним раком грудної залози з наявністю BRCA мутацій, лікування olaparib було пов'язане з кращими показниками безрецидивної виживаності, ніж при використанні стандартної хіміотерапії.

Біоаналоги Trastuzumab стають реалістичним варіантом для HER2-позитивного раку грудної залози.

 За матеріалами ESMO, 5 лютого, 2018 р.