Роль шийної медіастіноскопії у виборі методу лікування раку легені.

¹Верещако Р.І., ¹'²Піскорский А.А., ¹'²Сухін І.А., ²Петров А.К., ¹Давиденко А.В.
¹Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
²Київська клінічна лікарня №3 на залізничному транспорті, Київ, Україна

R I Vereshchako
Верещако Р.І.

Мета: Гістологічне, імуногістохімічне дослідження збільшених медіастінальних лімфовузлів, виявлених на КТ ОГП, визначення лікувальної тактики.

Матеріали і методи: У клініці кафедри онкології НМУ ім. О.О. Богомольця в 2015-2017рр. виконано 95 шийних медіастіноскопій. Вік пацієнтів коливався від 19 до 79 років (середній - 53 роки). Чоловіків і жінок було 59 і 36 відповідно. Показанням для медіастіноскопії було збільшення лімфовузлів середостіння, виявлене при комп'ютерній томографії органів грудної порожнини. У 4 пацієнток (з раніше пролікованим раком молочної залози) при виконанні ПЕТ КТ було виявлено підвищене накопичення радіофармпрепаратів в окремих групах медіастінальних лімфовузлів. Частота лімфовузлів, які бралися для дослідження була наступною: 2R - 40 пацієнтів (42,1%), 2L - 4 пацієнти (4,21%), 4R - 78 пацієнтів (82,1%), 4L - 39 пацієнтів (41%), 7 - 70 пацієнтів (73,7%), 10R - 5 пацієнтів (5,3%), 10L - 4 пацієнти (4,2%). Частота різних комбінацій досліджуваних груп вузлів була представлена наступним чином: 2R, 4R, 7 - 20%; 4R, 4L, 7 - 23,16%; 4L, 7 - 10,52%; 2R, 4R - 7,43%; 4R, 4L - 7,36%; 4R, 7 - 7,36%; 4R - 2,1%; 10L, 4L, 7 - 2,1%; 2R, 7 - 2,1%; 2R, 2L, 4R, 4L - 4,21%; 2L, 4L, 10L, 4R - 2,1%; 7 - 2,1%; 2R, 4R, 10L, 7 - 2,1%; 2R, 4R, 4L, 7 - 7,36%. Різноманітність комбінацій обумовлена тим, що досліджувалися насамперед збільшені лімфатичні вузли. В середньому біопсії піддавались 2,44 групи вузлів. З 95 пацієнтів у 65 (68,4%) була онкологічна патологія: рак нирки - 2 пацієнти, рак щитовидної залози - 1, меланома - 1, рак шлунка - 1, рак тіла матки - 2, рак молочної залози - 4, колоректальний рак - 2, лімфома - 9, рак легені - 43. Медіастінальна лімфаденопатія, не зв’язана з онкологією, була у 30 (31,6%) хворих: саркоїдоз (7), неспецифічний лімфаденіт (5), синусовий гістіоцитоз, антракоз (13), туберкульоз (4), хвороба Кастельмана (1). Слід зазначити, що з 4 пацієнток з пролікованим раніше раком молочної залози, у яких було виявлено на ПЕТ КТ підвищене накопичення радіофармпрепаратів в медіастінальних лімфовузлах, тільки у 2 підтверджено метастатичне ураження цих вузлів.
Найбільша група (43 пацієнти) була представлена раком легені. У цій групі у 23 хворих діагноз був верифікований і шийна медіастіноскопія проводилася з метою визначення статусу N. 20 пацієнтам дослідження лімфовузлів середостіння дозволило верифікувати діагноз рак легені і визначити статус N. За даними КТ ОГП у пацієнтів з раком легені збільшення лімфовузлів середостіння від 10 до 14,9 мм було у 18 (41,9%) і більше 15 мм - у 25 (58,1%). Наявність метастазів раку легені у вузлах середостіння було виявлено у 36 (83,7%) хворих. У 7 (16,3%) спостереженнях медіастінальна лімфаденопатія (за даними КТ) була обумовлена метастазуванням. Гістологічний розподіл після виконання шийної медіастіноскопії був наступним: плоскоклітинний рак - 15 (35%) спостережень, аденокарцинома - 13 (30%), дрібноклітинний рак - 15 (35%).
Хірургічне лікування після шийної медіастіноскопії виконано 12 (27,9%) пацієнтам. З них 3 хворим проведено два курси НПХТ (2 випадки - множинні N2 і 1 випадок - N3) і після цього виконана резекція легені, в 9 випадках результати шийної медіастіноскопії дозволили виконати радикальну операцію без застосування НПХТ (N2 не доведено - 7, поодинокі N2 - 2). У 28 пацієнтів основним лікуванням являлась ПХТ (причини: дрібноклітинний рак, N3, M1). Три пацієнти відмовилися від лікування.

Висновки: Таким чином, шийна медіастіноскопія дозволила: 1 - точно встановити причину збільшення лімфатичних вузлів середостіння, як з онкологічною патологією, так і з неспецифічними і специфічними змінами в тканині вузлів; 2 - у хворих на рак легені верифікувати діагноз у 46,5% випадків і уточнити N статус в 95,3% досліджень. Внаслідок цього пацієнтам з медіастінальною лімфаденопатією визначена обґрунтована лікувальна тактика.

Верещако Роман Іванович - д. М. Н., зав. каф. онкології НМУ ім. О.О. Богомольця
Тел. 0965729565, e-mail: romver@i.ua

Піскорський Олександр Олександрович - клінічний ординатор кафедри онкології НМУ ім. О.О. Богомольця

Сухін Ігор Анатолійович - д.м.н., асистент кафедри онкології НМУ ім. О.О. Богомольця, зав. хірургічним відділенням ККБ №3 на залізничному транспорті

Давиденко Олександр В'ячеславович - старший лаборант і інтерн кафедри онкології НМУ ім. О.О. Богомольця


Роль шейной медиастиноскопии в выборе метода лечения рака легкого.

¹Верещако Р.И., ¹´²Пискорский А.А., ¹´²Сухин И.А., ²Петров А.К., ¹Давыденко А.В.
¹Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина
²Киевская клиническая больница №3 на железнодорожном транспорте, Киев, Украина

Цель: Гистологическое, иммуногистохимическое исследование увеличенных медиастинальных лимфоузлов, выявленных на КТ ОГП, определение лечебной тактики.

Материалы и методы: В клинике кафедры онкологии НМУ имени А.А. Богомольца в 2015-2017гг. выполнено 95 шейных медиастиноскопий. Возраст пациентов колебался от 19 до 79 лет (средний – 53 г.). Мужчин и женщин было 59 и 36 соответственно. Показанием для медиастиноскопии было увеличение лимфоузлов средостения, выявленное при компьютерной томографии органов грудной полости. У 4 пациенток (с ранее пролеченным раком молочной железы) при выполнении ПЭТ КТ было выявлено повышенное накопление радиофармпрепарата в отдельных группах медиастинальных лимфоузлов. Частота бравшихся для исследования лимфоузлов была следующей: 2R – 40 пациентов (42,1%), 2L – 4 пациента (4,21%), 4R – 78 пациентов (82,1%), 4L – 39 пациентов (41%), 7 – 70 пациентов (73,7%), 10R – 5 пациентов (5,3%), 10L – 4 пациента (4,2%). Частота различных комбинаций исследовавшихся групп узлов была представлена следующим образом: 2R, 4R, 7 – 20%; 4R, 4L, 7 – 23,16%; 4L, 7 – 10,52%; 2R, 4R – 7,43%; 4R, 4L – 7,36%; 4R, 7 – 7,36%; 4R – 2,1%; 10L, 4L, 7 – 2,1%; 2R, 7 – 2,1%; 2R, 2L, 4R, 4L – 4,21%; 2L, 4L, 10L, 4R – 2,1%; 7 – 2,1%; 2R, 4R, 10L, 7 – 2,1%; 2R, 4R, 4L, 7 – 7,36%. Разнообразие комбинаций обусловлено тем, что исследовались, прежде всего, увеличенные лимфатические узлы. В среднем биопсии подвергалось 2,44 группы узлов. Из 95 пациентов у 65 (68,4%) была онкологическая патология: рак почки – 2 пациента, рак щитовидной железы – 1, меланома – 1, рак желудка – 1, рак тела матки – 2, рак молочной железы – 4, колоректальный рак – 2, лимфома – 9, рак легкого – 43. Медиастинальная лимфаденопатия, не связанная с онкологией, была у 30 (31,6%) больных: саркоидоз (7), неспецифический лимфаденит (5), синусный гистиоцитоз, антракоз (13), туберкулез (4), болезнь Кастельмана (1). Следует отметить, что из 4 пациенток с пролеченным ранее раком молочной железы, у которых было выявлено на ПЭТ КТ повышенное накопление радиофармпрепарата в медиастинальных лимфоузлах, только у 2 подтверждено метастатическое поражение этих узлов.
Самая большая группа (43 пациента) была представлена раком легкого. В этой группе у 23 больных диагноз был верифицирован, и шейная медиастиноскопия проводилась с целью определения статуса N. 20 пациентам исследование лимфоузлов средостения позволило верифицировать диагноз рака легкого и определить статус N. По данным КТ ОГП у пациентов с раком легкого, увеличение лимфоузлов средостения от 10 до 14,9 мм было у 18 (41,9%) и более 15 мм – у 25 (58,1%). Наличие метастазов рака легкого в узлах средостения было выявлено у 36 (83,7%) больных. В 7 (16,3%) наблюдениях медиастинальная лимфаденопатия (по данным КТ) не была обусловлена метастазированием. Гистологическое распределение после выполнения шейной медиастиноскопии было следующим: плоскоклеточный рак – 15 (35%) наблюдений, аденокарцинома – 13 (30%), мелкоклеточный рак – 15 (35%).
Хирургическре лечение после шейной медиастиноскопии выполнено 12 (27,9%) пациентам. Из них 3 больным проведено два курса НПХТ (2 случая – множественные N2 и 1 случай – N3), и после этого выполнена резекция легкого, в 9 случаях результаты шейной медиастиноскопии позволили выполнить радикальную операцию без применения НПХТ (N2 не подтверждено – 7, единичные N2 – 2). У 28 пациентов основным лечением явилась ПХТ (причины: мелкоклеточный рак, N3, M1). Трое пациентов отказались от лечения.

Выводы: Таким образом, шейная медиастиноскопия позволила: 1 - точно установить причину увеличения средостенных лимфатических узлов, как с онкологической патологией, так и с неспецифическими и специфическими изменениями в ткани узлов; 2 – у больных раком легкого верифицировать диагноз в 46,5% случаев и уточнить N статус в 95,3% исследований. Вследствие этого пациентам с медиастинальной лимфаденопатией определена обоснованная лечебная тактика.

Верещако Роман Иванович – д. м. н., зав. каф. онкологии НМУ имени А.А. Богомольца
Тел. 0965729565, e-mail: romver@i.ua
Пискорский Александр Александрович – клинический ординатор кафедры онкологии НМУ им. А.А. Богомольца
Сухин Игорь Анатольевич – д.м.н., ассистент кафедры онкологии НМУ им. А.А. Богомольца, зав. хирургическим отд. ККБ №3 на железнодорожном транспорте
Давыденко Александр Вячеславович – старший лаборант и интерн кафедры онкологии НМУ им. А.А. Богомольца