Севеламер - ефективний лікарський засіб для лікування гіперфосфатемії внаслідок синдрому лізису пухлини у дітей: світовий досвід

Dilraj Kaur Kahlon, Veronique Dinand, Satya Prakash Yadav, Anupam Sachdeva

Скорочення:

TLS (tumor lysis syndrome) – синдром лизису пухлини

Нижче наводяться дані вивчення ефективності севеламеру гідрохлориду в лікуванні гіперфосфатемії внаслідок синдрому лізису пухлини (TLS). Двадцять одну дитину з гіперфосфатемією, що розвилася внаслідок TLS, було включено в дане дослідження. Всі досліджувані отримували однакову схему загальної терапії: гіпергідратація, алопуринол і севеламер. Ефективність лікування оцінювали за зниженням рівня фосфату в сироватці, кальцій-фосфорного утворення і стану TLS відповідно до класифікації Каїро - Бішопа. Четверо дітей, яким було потрібно проведення діалізу, були виключені з аналізу. Серед решти 17 пацієнтів з гіперфосфатемією лабораторний TLS був зареєстрований у 15 пацієнтів, а клінічний TLS - у п'яти. Севеламер призначався в залежності від ваги, найчастіше - 400 мг два - три рази на день. Середні показники фосфатемії знизилися:
- з 8,3 ± 3,0 до 6,7 ± 2,1 мг/дл протягом 24 годин після початку прийому севеламеру (р = 0,02)
- до 6,0 ± 2,1 мг/дл через 48 годин
- до 4,9 ± 1,5 мг/дл через 72 години
- до 4,39 ± 1,7 мг/дл через 96 годин
TLS був скоректований через 72 години у 14 пацієнтів, через 96 годин - у 1 пацієнта і через 120 годин - у інших пацієнтів. Середнє значення кальцій-фосфорного утворення знизилося:
- з 63,0 ± 14,0 до 49,2 ± 9,7 мг/дл (р = 0,002) через 24 години
 - до 46,3 ± 17,0 мг/дл через 48 годин
 - до 39,7 ± 13,5 мг/дл через 72 години.
Смертності внаслідок гіперфосфатемії зареєстровано не було.

Висновок: севеламер однозначно ефективний у дітей з гіперфосфатемією, пов'язаною із злоякісними новоутвореннями.
Ключові слова: севеламер, гіперфосфатемія, синдром лізису пухлини, ефективність

The National Center for Biotechnology Information