Чоловіки із BRCA2 повинні підлягати скринінгу з приводу раку передміхурової залози

Liam Davenport

Чоловіки, що являються носіями мутантного гену BRCA2, який зазвичай пов’язують із раком грудної залози та яєчників, знаходяться у групі ризику по виникненню агресивного раку передміхурової залози і повинні регулярно проходити тестування на простатспецифічний антиген (ПСА), пропонують висновки масштабного дослідження.

У дослідженні IMPACT було задіяно майже 3000 чоловіків з 20 країн, сімейний анамнез яких включає виявлені випадки носійства мутантних генів BRCA1 та BRCA2. Досліджуваним щорічно проводили визначення рівня ПСА та біопсію. Дослідження було представлено на Онкологічній конференції Національного інституту дослідження раку (NCRI, Глазго, Шотландія) у 2019 році.

Результати, опубліковані нещодавно в періодичному виданні European Urology, демонструють, що чоловіки, які являлись носіями мутантного гену BRCA2, мали майже вдвічі вищий ризик розвитку раку передміхурової залози, ніж ті, що носіями не були. Рак діагностувався у них в більш молодому віці та мав важчі клінічні прояви.

Провідний автор дослідження Рос Ілес, практикуючий лікар та доктор медичних наук, професор онкогенетики в Лондонському інституті дослідження раку, вважає, що регулярне тестування на ПСА для чоловіків з мутантним геном BRCA2 може зіграти на користь ранній діагностики та лікуванню. Питання вже висунуто на рівень місцевих регуляторних структур із запитом оновити відповідні гайдлайни. Ілес вважає, що щорічне визначення рівня ПСА слід проводити кожному чоловіку старше 40 років, у якого виявлене носійство BRCA2. У своєму виступі на Онкологічній конференції 2019 вона зазначила, що питання рекомендації систематичного ПСА-скринінгу для чоловіків із BRCA2-мутацією вже розглядається Європейською асоцацією урологів, зокрема комітетом із розробки гайдлайнів. Хашим Ю. Ахмед, практикуючий лікар та доктор медичних наук, професор урології Лондонського імперіального коледжу та голова робочої групи з питань передміхурової залози NCRI, також вважає, що такі планові дослідження є доцільними, і хоча ще невідомо, чи призведе впровадження скринінгу до підвищення показників виживаності при раку простати, особи групи ризику беззаперечно отримають перевагу.

Рак широко розповсюджений, але як проводити скринінг?
Ілес зазначає, що рак передміхурової залози – найпоширеніший солідний рак серед чоловіків Об’єднаного Королівства. Захворювання діагностують у кожного восьмого чоловіка протягом життя. Однак питання обстеження на рак передміхурової залози у здорових чоловіків за допомогою визначення рівня ПСА було суперечливим, оскільки не проводиться рутинно в Об’єднаному Королівстві. Тест виявляє ознаки навіть тих захворювань, які можуть ніколи не стати клінічно значущими. Він не розрізняє агресивний рак, що потребує лікування, та незначні пошкодження, які не розвиватимуться далі. - і воно не проводиться звичайно у Сполученому Королівстві - тому що воно виявляє захворювання, яке ніколи не може стати клінічно значущим. Він не розрізняє агресивний рак, який потребує лікування, та неактивне ураження, яке ніколи не зазнає розвитку. Ілес вважає, що визначення рівня ПСА може виявити показання для біопсії у 11% чоловіків, проте більшість (81%) знайдених випадків раку матимуть 6 по шкалі Глісона, тобто виявляться неактивними. Питання полягає в тому, щоб виявити 19% із агресивними пухлинами та водночас відрізнити їх від неактивних, оскільки побічні ефекти лікування, такі як імпотенція та нетримання сечі, в даному випадку переважають користь.

Деталі результатів дослідження IMPACT
Дослідження IMPACT залучило чоловіків з 40 до 69 років із обтяженим сімейним анамнезом по наявності мутантних генів BRCA1 та BRCA2. Пацієнтів набирали протягом 2 років з 65 медичних центрів в 20 країнах. Всього взяли участь 2932 особи, у тому числі 919 носіїв BRCA1, 709 неносіїв BRCA1, 902 носіїв BRCA2 та 497 неносіїв BRCA2. Медіана віку на момент залучення становила 54 роки, 97% були білошкірі. Симптоми з боку сечової системи були заявлені 24% пацієнтів, і 36% хоча б раз проходили визначення ПСА раніше. Сімейний анамнез раку передміхурової залози відмічався у 31%.

У чотирьох скринінгах ПСА, проведених протягом 3 років, у 527 (17,9%) осіб було виявлено рівень ПСА > 3,0 нг/мл, а також було встановлено 112 діагнозів раку передміхурової залози (3,8%) відповідно до 357 біопсій. У когорті BRCA2 рак передміхурової залози діагностували у 5,2% носіїв та у 3,0% неносіїв. У когорті BRCA1 відповідні відсотки складали 3,4% та 2,7%.

Аналіз показав, що рівень захворюваності на рак передміхурової залози був більшим у носіїв BRCA2, ніж у неносіїв: 19,4 проти 12,0 на 1000 людино-років (P = 0,03). В групі носіїв BRCA2 морфологічне дослідження шляхом біопсії мало позитивну прогностичну цінність 31%, порівняно з групою неносіїв, у якій цей показник становив лише 18% (P = .025). Рак в групі носіїв BRCA2 був діагностований у молодшому віці, ніж у неносіїв: у 61 рік проти 64 років (Р = .04), і для них виявився більш притаманним перебіг захворювання середнього чи високого ризику, 77% проти 40% (Р = .01). У носіїв також частіше виявлялась висока оцінка за шкалою Глісона, >6, ніж у неносіїв, 62% проти 27%. Між носіями та неносіями BRCA1 не було виявлено значущих відмінностей по всіх вищенаведених параметрах.

Рекомендований регулярний скринінг
В дискусії після презентації Ілес зазначила, що нею та колегами було запропоновано рекомендацію для Європейської асоціації урологів щодо впровадження скринінгу ПСА для носіїв BRCA2 з 40 років. На сумнів щодо доцільності раннього початку вона навела приклад декількох випадків із дуже широким довірчим інтервалом, в яких рак було виявлено у 41 та 42 роки. Вона також зазначила, що під час дослідження рак не діагностували і в дуже похилому віці, тож підвищений ризик захворюваності виникає в проміжку між 45 та 67 роками.

Ахмед підкреслив недолік дослідження в тому, що учасникам з підвищеним рівнем ПСА не проводили МРТ-дослідження. Це могло б надати більше точної інформації по тих чоловіках, що відмовились від негайної біопсії. Втім, під час обговорення Ілес пояснила рішення не додавати МРТ-сканування в перелік обстежень через те, що інше дослідження продемонструвало очевидно нормальні результати МРТ у людей із сімейним анамнезом по раку передміхурової залози чи наявністю генетичних мутацій.

Опубліковані результати дослідження були позитивно сприйняті медичною спільнотою, зокрема, схвальні відгуки залишили Ширлі Ходжсон, лікар і професор онкогенетики Лондонського університету Святого Георгія, та Джеймс Грін, лікар та консультуючий хірург-уролог трасту Національної служби охорони здоров’я Великобританії Barts Health.

Посилання на оригінал