Вторинна хірургічна циторедукція рецидивного раку яєчників

Robert L. Coleman, M.D., Nick M. Spirtos, M.D., Danielle Enserro, Ph.D., Thomas J. Herzog, M.D., Paul Sabbatini, M.D., Deborah K. Armstrong, M.D., Jae-Weon Kim, M.D., Sang-Yoon Park, M.D., Byoung-Gie Kim, M.D., Joo-Hyun Nam, M.D., Keiichi Fujiwara, M.D., Joan L. Walker, M.D., et al.

Актуальність
Вторинна хірургічна циторедукція у жінок з рецидивуючим, чутливим до препаратів платини, епітеліальним раком яєчника, первинним перитонеальним раком або раком фаллопієвої труби широко практикується, але не оцінювалася у фазі 3 клінічних досліджень.

Методи
Для дослідження було випадковим чином відібрано пацієнток з рецидивуючим раком яєчників, які отримували хоча б один вид попередньої терапії, мали вільний від прийому препаратів платини безперервний період 6 місяців чи більше (т.зв. «безплатиновий інтервал»), та у яких було діагностовано виявлене дослідником резектабельне захворювання (яке точно не є макроскопічно резидуальним проявом первинного захворювання). Пацієнток було розподілено на дві групи, першій було проведено вторинну хірургічну циторедукцію з наступною платиновмісною хіміотерапією, а друга отримувала лише платиновмісну хіміотерапію. Схема ад’ювантної хіміотерапії (паклітаксел-карбоплатин або гемцитабін-карбоплатин) та призначення бевацизумабу були на розсуд дослідника. Первинною кінцевою точкою була загальна виживаність.

Результати
Рандомізацію пройшли 485 пацієнток, 240 було віднесено до групи вторинної циторедукції перед хіміотерапією та 245 – до групи лише хіміотерапії. Медіана спостереження становила 48,1 місяців. Повна резекція була досягнута у 67% пацієнток, яким проводилась операція. Хіміотерапія на основі платини з додаванням бевацизумабу з подальшою підтримкою бевацизумабом проводилась 84% пацієнток загалом і була розподілена порівну між двома групами. Коефіцієнт небезпеки смерті (оперативна група проти неоперативної) становив 1,29 (довірчий інтервал 95% [ДІ], від 0,97 до 1,72; Р = 0,08), що відповідало медіані загальної виживаності 50,6 місяців і 64,7 місяців відповідно. Регулювання тривалості безплатинового інтервалу та вибір схеми хіміотерапії не вплинули на ефект. Коефіцієнт небезпеки прогресування захворювання або смерті (оперативна група проти неоперативної) становив 0,82 (95% ДІ, від 0,66 до 1,01; медіана безрецидивної виживаності 18,9 місяців та 16,2 місяців відповідно). Частота післяопераційних ускладнень на 30 день становила 9%; 1 пацієнтка (0,4%) померла від післяопераційних ускладнень. Якість життя, за повідомленнями пацієнток, значно знизилась після операції, але не суттєво відрізнялась між двома групами у відновному періоді.

Висновки
За результатами дослідження, в якому брали участь пацієнтки з чутливим до платини рецидивуючим раком яєчників, вторинна хірургічна циторедукція з подальшою хіміотерапією не призвела до більш тривалої загальної виживаності, ніж лише хіміотерапія. (Фінансування здійснювалось Національним інститутом раку [США] та іншими; номер GOG-0213 ClinicalTrials.gov, NCT00565851.)


Послання на оригінальне джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1902626?query=featured_hematology-oncology