Ад'ювантна хіміопроменева терапія порівняно з лише променевою терапією у жінок, хворих на рак ендометрію високого ризику (PORTEC-3): закономірності рецидивів та ретроспективний аналіз виживаності у фазі 3 рандомізованого дослідження 

Stephanie M. de Boer, MD; Melanie E. Powell, MD; Linda Mileshkin, MD; Prof. Dionyssios Katsaros, MD; Prof. Paul Bessette, MD; Christine Haie-Meder, MD et al. 

У дослідженні PORTEC-3 розглядались переваги комбінованої ад'ювантної хіміотерапії та променевої терапії порівняно з лише променевою терапією на область малого тазу у жінок з раком ендометрію високого ризику. Ми оновили аналіз, щоб дослідити закономірності рецидивів, і провели ретроспективний аналіз виживаності.

Методи

У багатоцентрове рандомізоване дослідження PORTEC-3 фази 3 було залучено жінок із раком ендометрію високого ризику. Можливість прийняти участь в клінічному дослідженні мали пацієнтки із низькодиференційованим ендометріоїдним раком (G3) з глибокою інвазією міометрію чи лімфоваскулярного простору, або обох, І стадії за класифікацією Міжнародної федерації акушерів-гінекологів (FIGO) 2009 року; захворювання II або III стадії; захворювання I-III стадії серозної або світлоклітинної гістологічної будови; віком 18 років і старше; із статусом ВООЗ 0–2. Учасниці були рандомно розподілені на дві групи (1: 1), перша група отримувала лише променеву терапію поодинці (СОД 48,6 Грей із РОД 1,8 Грей в режимі 5 днів на тиждень), а друга група – хіміопроменеву терапію (два цикли цисплатину 50 мг/м2 внутрішньовенно під час променевої терапії, із продовженням у вигляді чотирьох циклів карбоплатину AUC5 та паклітакселу 175 мг/м2 внутрішньовенно), із застосуванням процедури ВСМ та стратифікацією за дослідницьким центром, проведеною лімфаденектомією, стадією та гістологічним типом. Первинними кінцевими точками були загальна та безрецидивна виживаність. Вторинними кінцевими точками вагінального, тазового та віддаленого рецидивування були проаналізовані відповідно до першого місця виникнення рецидиву. Кінцеві точки виживаності аналізували відповідно до початкового призначеного лікування з урахуванням факторів стратифікації. Конкуруючі ризикові методи застосовувались для безрецидивної виживаності та рецидивів. Було проведено ретроспективний аналіз паттернів рецидиву напротязі 1 додаткового року спостереження за учасницями. Дослідження було закрито 20 грудня 2013 року; подальше спостереження триває. Це дослідження зареєстровано у ISRCTN, номер ISRCTN14387080, та ClinicalTrials.gov, номер NCT00411138.

Знахідки 

У період з 23 листопада 2006 р. по 20 грудня 2013 р. в дослідження було залучено 686 жінок, з яких 660 визнано повністю відповідними умовам дослідження та оцінюваними (330 у групі хіміопроменевої терапії та 330 у групі лише променевої терапії). На момент медіани спостереження протягом 72,6 місяців (IQR 59,9–85,6) 5-річна загальна виживаність становила 81,4% (95% СІ 77,2–85,8) при хіміопроменевій терапії проти 76,1 % (71,6–80,9) лише при променевій терапії (скоригований коефіцієнт небезпеки [HR] 0,70 [95% CI 0,51–0,97], p = 0,034) та 5-річна безрецидивна виживаність становила 76,5% (95% CI 71,5–80,7) проти 69,1% (63,8–73,8; HR 0,70 [0,52–0,94], p = 0,016). Віддалені метастази були першим місцем рецидиву у більшості пацієнтів з рецидивом, який виник у 78 із 330 жінок (5-річна ймовірність 21,4%; 95% СІ 17,3–26,3) у групі хіміопроменевої терапії проти 98 із 330 (5-річна ймовірність 29,1%; 24,4–34,3) у групі лише променевої терапії (HR 0,74 [95% СІ 0,55–0,99]; p = 0,047). Ізольований вагінальний рецидив як перше місце рецидиву було зафіксовано в обох групах (HR 0,99 [95% СІ 0,06–15,90]); p = 0,99) по одній пацієнтці в кожній (0,3%; 95% СІ 0,0–2,1); ізольований тазовий рецидив був першим місцем рецидиву у трьох жінок (0,9% [95% СІ 0,3–2,8]) у групі хіміопроменевої терапії проти чотирьох (0,9% [ 95% СІ 0,3–2,8]) у групі лише променевої терапії (HR 0,75 [95% CI 0,17–3,33]; p = 0,71). У 5 років було зареєстровано лише один побічний ступінь 4 ступеня (недуга або непрохідність) (у групі хіміотерапії). За 5 років частота повідомлень про побічні явища 3 ступеня суттєво не відрізнялася між двома групами, вони зустрічались у 16 (8%) з 201 жінок в групі хіміопроменевої терапії проти 10 (5%) з 187 жінок у групі лише променевої терапії (p = 0,24). Найпоширенішим побічним явищем 3 ступеня була гіпертонія (у чотирьох [2%] жінок в обох групах). За 5 років повідомлення про побічні явища 2 ступеню або гірші було зафіксовано у 76 (38%) з 201 жінок в групі хіміопроменевої терапії проти 43 (23%) з 187 жінок в групі лише променевої терапії (р = 0, 002). Сенсорна нейропатія зустрічалась частіше після хіміопроменевої терапії, ніж після проведення лише променевої терапії, з 5-річною частотою 2 ступеня важкості чи гірше 6% (13 з 201 жінок) проти 0% (0 з 187 жінок). Не зафіксовано жодного випадку смерті, пов'язаного з лікуванням.

Висновки

Цей оновлений аналіз показує, що показники загальної та безрецидивної виживаності значно кращі при застосуванні хіміопроменевої терапії порівняно лише з променевою терапією. Такий графік лікування повинен бути обговорений та рекомендований, особливо жінкам із III стадією або серозним раком, або обома цими обставинами, як частина лікувального рішення, спільно прийнятого лікарем та пацієнтом. Триває подальше спостереження для оцінки довгострокової виживаності.

Фінансування

Голландське онкологічне товариство, Великобританія з дослідження раку, Національна рада охорони здоров’я та медичних досліджень, Project Grant, Грант Австралії на дослідження раку, Італійське агентство з лікарських засобів та Науково-дослідний інститут Канадського онкологічного товариства.

Послання

Ад'ювантна хіміопроменева терапія порівняно з лише променевою терапією у жінок, хворих на рак ендометрію високого ризику (PORTEC-3): закономірності рецидивів та ретроспективний аналіз виживаності у фазі 3 рандомізованого дослідження

Stephanie M. de Boer, MD; Melanie E. Powell, MD; Linda Mileshkin, MD; Prof. Dionyssios Katsaros, MD; Prof. Paul Bessette, MD; Christine Haie-Meder, MD et al.

Резюме

Умови проведення дослідження

У дослідженні PORTEC-3 розглядались переваги комбінованої ад'ювантної хіміотерапії та променевої терапії порівняно з лише променевою терапією на область малого тазу у жінок з раком ендометрію високого ризику. Ми оновили аналіз, щоб дослідити закономірності рецидивів, і провели ретроспективний аналіз виживаності.

Методи

У багатоцентрове рандомізоване дослідження PORTEC-3 фази 3 було залучено жінок із раком ендометрію високого ризику. Можливість прийняти участь в клінічному дослідженні мали пацієнтки із низькодиференційованим ендометріоїдним раком (G3) з глибокою інвазією міометрію чи лімфоваскулярного простору, або обох, І стадії за класифікацією Міжнародної федерації акушерів-гінекологів (FIGO) 2009 року; захворювання II або III стадії; захворювання I-III стадії серозної або світлоклітинної гістологічної будови; віком 18 років і старше; із статусом ВООЗ 0–2. Учасниці були рандомно розподілені на дві групи (1: 1), перша група отримувала лише променеву терапію поодинці (СОД 48,6 Грей із РОД 1,8 Грей в режимі 5 днів на тиждень), а друга група – хіміопроменеву терапію (два цикли цисплатину 50 мг/м2 внутрішньовенно під час променевої терапії, із продовженням у вигляді чотирьох циклів карбоплатину AUC5 та паклітакселу 175 мг/м2 внутрішньовенно), із застосуванням процедури ВСМ та стратифікацією за дослідницьким центром, проведеною лімфаденектомією, стадією та гістологічним типом. Первинними кінцевими точками були загальна та безрецидивна виживаність. Вторинними кінцевими точками вагінального, тазового та віддаленого рецидивування були проаналізовані відповідно до першого місця виникнення рецидиву. Кінцеві точки виживаності аналізували відповідно до початкового призначеного лікування з урахуванням факторів стратифікації. Конкуруючі ризикові методи застосовувались для безрецидивної виживаності та рецидивів. Було проведено ретроспективний аналіз паттернів рецидиву напротязі 1 додаткового року спостереження за учасницями. Дослідження було закрито 20 грудня 2013 року; подальше спостереження триває. Це дослідження зареєстровано у ISRCTN, номер ISRCTN14387080, та ClinicalTrials.gov, номер NCT00411138.

Знахідки

У період з 23 листопада 2006 р. по 20 грудня 2013 р. в дослідження було залучено 686 жінок, з яких 660 визнано повністю відповідними умовам дослідження та оцінюваними (330 у групі хіміопроменевої терапії та 330 у групі лише променевої терапії). На момент медіани спостереження протягом 72,6 місяців (IQR 59,9–85,6) 5-річна загальна виживаність становила 81,4% (95% СІ 77,2–85,8) при хіміопроменевій терапії проти 76,1 % (71,6–80,9) лише при променевій терапії (скоригований коефіцієнт небезпеки [HR] 0,70 [95% CI 0,51–0,97], p = 0,034) та 5-річна безрецидивна виживаність становила 76,5% (95% CI 71,5–80,7) проти 69,1% (63,8–73,8; HR 0,70 [0,52–0,94], p = 0,016). Віддалені метастази були першим місцем рецидиву у більшості пацієнтів з рецидивом, який виник у 78 із 330 жінок (5-річна ймовірність 21,4%; 95% СІ 17,3–26,3) у групі хіміопроменевої терапії проти 98 із 330 (5-річна ймовірність 29,1%; 24,4–34,3) у групі лише променевої терапії (HR 0,74 [95% СІ 0,55–0,99]; p = 0,047). Ізольований вагінальний рецидив як перше місце рецидиву було зафіксовано в обох групах (HR 0,99 [95% СІ 0,06–15,90]); p = 0,99) по одній пацієнтці в кожній (0,3%; 95% СІ 0,0–2,1); ізольований тазовий рецидив був першим місцем рецидиву у трьох жінок (0,9% [95% СІ 0,3–2,8]) у групі хіміопроменевої терапії проти чотирьох (0,9% [ 95% СІ 0,3–2,8]) у групі лише променевої терапії (HR 0,75 [95% CI 0,17–3,33]; p = 0,71). У 5 років було зареєстровано лише один побічний ступінь 4 ступеня (недуга або непрохідність) (у групі хіміотерапії). За 5 років частота повідомлень про побічні явища 3 ступеня суттєво не відрізнялася між двома групами, вони зустрічались у 16 ​​(8%) з 201 жінок в групі хіміопроменевої терапії проти 10 (5%) з 187 жінок у групі лише променевої терапії (p = 0,24). Найпоширенішим побічним явищем 3 ступеня була гіпертонія (у чотирьох [2%] жінок в обох групах). За 5 років повідомлення про побічні явища 2 ступеню або гірші було зафіксовано у 76 (38%) з 201 жінок в групі хіміопроменевої терапії проти 43 (23%) з 187 жінок в групі лише променевої терапії (р = 0, 002). Сенсорна нейропатія зустрічалась частіше після хіміопроменевої терапії, ніж після проведення лише променевої терапії, з 5-річною частотою 2 ступеня важкості чи гірше 6% (13 з 201 жінок) проти 0% (0 з 187 жінок). Не зафіксовано жодного випадку смерті, пов'язаного з лікуванням.

Висновки

Цей оновлений аналіз показує, що показники загальної та безрецидивної виживаності значно кращі при застосуванні хіміопроменевої терапії порівняно лише з променевою терапією. Такий графік лікування повинен бути обговорений та рекомендований, особливо жінкам із III стадією або серозним раком, або обома цими обставинами, як частина лікувального рішення, спільно прийнятого лікарем та пацієнтом. Триває подальше спостереження для оцінки довгострокової виживаності.

Фінансування

Голландське онкологічне товариство, Великобританія з дослідження раку, Національна рада охорони здоров’я та медичних досліджень, Project Grant, Грант Австралії на дослідження раку, Італійське агентство з лікарських засобів та Науково-дослідний інститут Канадського онкологічного товариства.

Послання на оригінальне джерело: https://www.thelancet.com/journals/lanonc/article/PIIS1470-2045(19)30395-X/fulltext