Ремісія без лікування після припинення прийому дазатинібу в якості першої лінії у пацієнтів з хронічним мієлоїдним лейкозом (клінічне дослідження DADI першої лінії): однокогортне багатоцентрове дослідження фази 2

Shinya Kimura, Jun Imagawa, Kazunori Murai, Masayuki Hino, Toshio Kitawaki, Masaya Okada, Hideo Tanaka; et al.

Актуальність
Попереднє дослідження щодо припинення прийому дазатинібу (DADI) показало, що 31 (49%) із 63 пацієнтів із хронічним мієлолейкозом в хронічній фазі, які отримували лікування дазатинібом в якості препарату другої або наступних ліній, могли безпечно припинити прийом. Однак безпека та ефективність відміни дазатинібу в якості препарату першої лінії залишаються незрозумілими. У цьому дослідженні (дослідження DADI першої лінії) ми мали на меті оцінити виживаність без молекулярного рецидиву через 6 місяців після відміни дазатинібу у пацієнтів із хронічним мієлолейкозом, які отримували дазатиніб в якості лікування першої лінії, та у яких підтримувалась глибока молекулярна відповідь протягом мінімум 1 року.

Методи
Клінічне дослідження першої лінії DADI – однокогортне, багатоцентрове дослідження фази 2, проведене у 23 лікарнях Японії. Зараховувались пацієнти з вперше діагностованою хронічною фазою хронічного мієлоїдного лейкозу без гепатоспленомегалії та екстрамедуллярної маси, які пройшли принаймні 24-місячне лікування дазатинібом та досягли стійкої глибокої молекулярної відповіді (визначена як показник за міжнародною шкалою BCR-ABL1/ABL1 ≤0,0069% у щонайменше чотирьох послідовних зразках за 12-місячний період). Іншими критеріями залучення були вік від 15 років і старше, оцінка працездатності 0-2 за параметрами Східної кооперативної онкологічної групи (Eastern Cooperative Oncology Group, ECOG) та відсутність первинної дисфункції органів. Первинною кінцевою точкою була виживаність без молекулярного рецидиву (також відома як ремісія в період без лікування) через 6 місяців після відміни дазатинібу. Вона аналізувалася у всіх пацієнтів, які завершили 12-місячну фазу консолідації. Безпеку оцінювали у всіх пацієнтів, які отримували лікування. Це дослідження реєструється в Реєстрі клінічних випробувань UMIN (UMIN000011099).

Результати
У період з 20 вересня 2013 року по 12 липня 2016 року 68 пацієнтів, які досягли глибокої молекулярної відповіді після прийому дазатинібу в якості першої лінії протягом принаймні 24 місяців, були зараховані в дослідження та розпочали фазу консолідації. Дев'ять пацієнтів були виключені з дослідження під час фази консолідації, та один пацієнт був виключений після закінчення дослідження через наявність відповідних критеріїв виключення. 58 пацієнтів, що припинили лікування дазатинібом, були оцінені в рамках дослідження. 32 (55%) із 58 пацієнтів знаходились у ремісії в без лікування через 6 місяців після припинення прийому дазатинібу, а медіана спостереження становила 23,3 місяці (міжквартильний інтервал 11,7-31,0). Ремісія в період без лікування через 6 місяців становила 55,2% (95% ДІ 43,7-69,6). Не було зафіксовано жодних негематологічних несприятливих явищ, тяжчих за 2 ступінь, перед відміною дазатинібу. Найпоширенішим гематологічним побічним явищем була анемія (14 [21%] з 68 лікованих); у трьох (4%) з 68 хворих була нейтропенія 3 ступеня, а в одного (1%) – лімфопенія 4 ступеня.

Висновки
Наші результати свідчать про те, що дазатиніб можна безпечно відміняти після лікування в якості першої лінії у пацієнтів із хронічним мієлолейкозом, які пройшли щонайменше 36 місяців терапії та підтримували глибоку молекулярну відповідь; однак, необхідне подальше підтвердження в більш великих випробуваннях.

Фінансування: Epidemiological and Clinical Research Information Network.

Посилання на оригінальне джерело