COVID-19 і рак: висновки з об'єднаного метааналізу

Aakash Desai, MBBS, MPH, Sonali Sachdeva, MBBS, Tarang Parekh, MBBS, MS, and Rupak Desai, MBBS, et al.

Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) триває, за останні два тижні у США повідомлялося про більшу кількість випадків. Центри контролю та профілактики захворювань повідомляють, що більшість людей у США матимуть невеликий ризик впливу вірусу. Однак, як і при інших інфекційних захворюваннях, люди з ослабленою імунною системою становлять групу підвищеного ризику при COVID-19. В цю групу включено 15,388,988 людей, хворих на рак, та ще багато тих, хто знаходиться в ремісії онкологічного захворювання.
Нещодавно Liang et al повідомили про поширеність раку 1% (95% ДІ, від 0,61% до 1,65%) серед 1590 випадків захворювання на COVID-19. Цей показник є вищим в порівнянні із загальною захворюваністю на рак 0,29% серед населення Китаю. Що також є важливим, онкологічні пацієнти мали більший ризик виникнення несприятливих подій (складена кінцева точка визначена як відсоток пацієнтів, які поступили в реанімацію та потребували інвазивної вентиляції або померли) порівняно з пацієнтами без онкологічної патології (39% vs 8 %; коефіцієнт небезпеки (39% vs 8%, КН: 5,34; 95% ДІ, від 1,80 до 16,18; Р = .0026). Однак цей аналіз був обмежений розміром вибірки (лише 18 хворих на рак). Незважаючи на це, аналіз породжує гіпотезу, особливо зважаючи на той факт, що запалення та цитокін-асоційоване пошкодження легенів відіграють важливу роль у перебігу COVID-19.

Отже, метою даного дослідження було отримати об'єднаний аналіз поширеності раку серед пацієнтів із COVID-19. Пошук здійснювався серед матеріалів баз даних PubMed, Medline та Web of Science до 14 березня 2020 року, використовуючи комбінації текст/слово. Пошук було звужено за наступними критеріями: клінічні дослідження лише англійською мовою, з наявністю повного тексту та лише із залученням людей. Пошукова стратегія була побудована з використанням наступних термінів: "COVID-19", "новий коронавірус", "SARS-CoV-2", "2019-nCov" та "рак" або "новоутворення" або "пухлина" або "злоякісність". Клінічні дослідження з ≥10 пацієнтами, які не перекриваються та отримують стаціонарне лікування COVID-19, вважалися прийнятними. Було виключено дослідження одних і тих же установ у тих же часових проміжках, а включено – лише дослідження з найбільшими унікальними сукупностями пацієнтів.

Два рецензенти (T.P. та S.S.) шукали та відбирали дослідження окремо один від одного. Початковий пошук із заздалегідь визначеними обмеженнями повідомив про 276 статей, з яких 266 було виключено через дублювання, огляд літератури замість дослідження, або незасвідчену популяцію пацієнтів. Всього було відібрано 11 статей, які відповідають кваліфікаційним критеріям. Будь-яка невідповідність була вирішена шляхом консенсусу та обговорення зі співавтором (R.D.). З досліджень було екстрактовано базові клінічні записи, включаючи демографічні показники, наявні супутні захворювання та результати. Результати дослідження включали об'єднану поширеність раку або злоякісності.

Було проведено метааналіз, використовуючи моделі випадкових ефектів для аналізу об'єднаної поширеності раку серед пацієнтів із COVID-19. Результат був виражений у відсотках поширеності при 95% ДІ. Гетерогенність серед досліджень була проаналізована статистикою I2, помірною гетерогенністю вважався показник і I2>50%. Показник Р<0,05 вважався статистично значущим.

Було з'ясовано, що загальна об'єднана поширеність раку у пацієнтів із COVID-19 у цих дослідженнях становила 2,0% (95% ДІ, від 2,0% до 3,0%; I2 = 83,2%). Подальший аналіз підгруп на основі розміру вибірки виявив, що в дослідженнях з розміром вибірки <100 фіксувалась дещо більша поширеність, а саме на 3,0% (95% ДІ, від 1,0% до 6,0%), але в більших дослідженнях з розміром вибірки >100, було виявлено нижчу загальну поширеність на 2,0% (95% ДІ, від 1,0% до 3,0%; Рис. 1). Незважаючи на ці висновки, дані потенційно обмежені ретроспективним характером використовуваних досліджень. Однак, разом із опублікованими раніше результатами, було виявили, що пацієнти з раком та пацієнти, що перебувають у ремісії, залишаються важливою частиною групи ризику для COVID-19.

У відповідь на пандемію COVID-19 багато великих онкологічних центрів впровадили наступну політику: обстеження всіх пацієнтів, персоналу та постачальників на наявність симптомів COVID-19; дослідження історії подорожей; мінімізація відвідувань та прийомів; навчання персоналу користуванню засобами індивідуального захисту; участь у телемедичних та WebEx зустрічах; відкриття гарячої лінії з питань щодо COVID-19 та служб реагування, а також встановлення обмежень на службові поїздки працівників. ASCO нещодавно випустила документ із поширеними питаннями про COVID-19 в розрізі клінічної онкології, де пропонуються вирішення деяких проблем. На додаток до вищезазначених заходів, ASCO надалі рекомендує збір звичайних лабораторних проб на дому та інфузію хіміотерапевтичних препаратів на дому, коли це можливо.

Оскільки доказова база розширюється, ми повинні прагнути відповідати на невирішені клінічні питання. Ми сподіваємось, що додаткові дані з Китаю та Італії нададуть інформацію про особливості хворих на рак у групі ризику; типи раку, що асоціюються з більшим ризиком; та системні схеми, які можуть бути пов’язані з підвищенням ризику ускладнень при COVID-19.

Зважаючи на те, що обмежені дані свідчать про високий ризик виникнення клінічних важких явищ у пацієнтів, яким було проведено хіміотерапію чи оперативне втручання в межах минулого місяця (75% vs 43%), виникає кілька питань: чи слід навмисно відкладати ад'ювантну хіміотерапію чи планові операції пацієнтам з раком при стабільному захворюванні? Чи варто радити пацієнтам, хворим на рак, і тим, хто знаходиться в ремісії, використовувати більш потужні засоби індивідуального захисту? Чи виправданим є медичне консультування чи виявлення та лікування пацієнтів з критичними онкологічними випадками в режимі онлайн? Як слід боротися з можливою затримкою клінічних випробувань, якщо введення карантину ускладнить відвідування лікарні пацієнтами для призначення або продовження лікування?
Наразі не існує жодних доказів чи рекомендацій щодо проведення хіміотерапії чи імунотерапії або затримки ад'ювантної терапії чи променевого лікування у хворих на рак. Крім того, жодні дані не свідчать про підвищений ризик розвитку пневмоніту у пацієнтів, які отримують імунотерапію або променеву терапію.
Загалом, сучасні дані про зв'язок між раком та COVID-19 залишаються непереконливими. Однак ми повинні приділяти більш інтенсивну увагу пацієнтам з онкологічними захворюваннями, особливо тим, хто готується до трансплантації кісткового мозку чи стовбурових клітин або переніс її, пацієнтам із гематологічними злоякісними новоутвореннями та тим, хто отримує активне лікування, враховуючи належність таких пацієнтів до групи більш високого ризику. Наразі йде активна підготовка до сплеску випадків COVID-19 у Сполучених Штатах. Окрім розробки планів дій у надзвичайних ситуаціях та збільшення кількості ліжок для інтенсивної терапії, лікарняних приміщень та респіраторів, надзвичайно важливим залишається епідеміологічна концепція вирівнювання кривої з головною важливістю захисту хворих на рак та тих, хто знаходиться в ремісії.

Посилання на оригінальне джерело