Використання методики кісткової денситометрії для прогнозування та призначення бісфосфонатів з метою профілактики остеопорозу у хворих на рак передміхурової залози без наявності кісткових метастазів, які отримують антиандрогенну терапію

Abby Holt,1 Muhammad A Khan,2 Swetha Gujja,3 and Rangaswmy Govindarajan3

Хворим на рак передміхурової залози з рецидивом рівня простатспецифічного антигену (ПСА), що отримують андроген-деприваційну терапію (AДT), рекомендується обов’язкове проведення базової та серійної денситометрії кісткової тканини з метою призначення їм бісфосфонатів у схемі терапії. Метою цього дослідження, що виходить з територіальної популяції, було оцінити ефективність використання денситометрії кісток та лікування бісфосфонатами у чоловіків, які отримують АДТ для не метастатичного раку передміхурової залози.

Meтоди
Когортне дослідження чоловіків у віці старше 65 років з діагнозом неметастатичного раку передміхурової залози було проведено за даними кінцевих звітів Епіднадзору (SEER) щодо заявок на медичну допомогу у період з 2004 по 2008 рр. Запити були використані для оцінки призначеної АДТ, кісткової денситометрії та бісфосфонатів.

Результати
Загалом проаналізовано 30 846 випадків захворювання на рак передміхурової залози з призначенням АДТ у віці старше 65 років без наявності кісткових метастазів; 87,3% (n = 26,935) на АДТ не отримували або денситометрію кісткової тканини, або бісфосфонатну терапію. 3% (n = 931) випадків на АДТ отримували бісфосфонатну терапію без проведення денситометрії кісток, 8,8% (n = 2 702) випадків на АДП отримували денситометрию кісткової тканини без прийому внутрішньовенних бісфосфонатів, тоді як майже 1% (0,90%, n = 278) випадків на АДТ одержували як денситометрію кісток, так і бісфосфонати. Аналіз показав, що лікування розрізнялося за характеристиками пацієнта.

Обговорення
Показано, що АДТ знижує прогресування захворювання та збільшує виживання у осіб з раком простати. Втрата МЩК та остеопороз є одним з основних несприятливих ефектів АДТ у цій популяції.У цьому дослідженні лише у невеликоъ частки пацієнти з раком простати на АДП оцінювалася ступень втрати кісткової тканини, а ще менша кількість отримували внутрішньовенну терапію бісфосфонатами. Серед досліджуваних характеристик хворих виявлено відмінності в віці, расі, стадії пухлини та регіональних методах лікування.

Приблизно 12% чоловіків у загальному населенні мають остеопороз. Остеопороз може бути безсимптомним, але 20% чоловіків на AДT мають так званы «скелетні події», такі як перелом. АДТ асоціюється з прискоренням втрати кісткової тканини до 4,5% на рік , а втрата МЩК вважається міцним фактором збільшення ризику розвитку «скелетних явищ». Рівень втрати кісткової тканини найбільший на першому році проведення АДТ, і остеопороз розвивається майже у 50% хворих на АДТ після 4 років лікування і у 80% - після 8 років лікування. Рання оцінка МЩК і призначення адекватного лікування може запобігти появі остеопоротичних переломів, як це зазначено національними організаціями, такими як National Comprehensive Cancer Network and American Society of Clinical Oncology. Запобігання втрати кісткової маси, що призводить до зменшення «скелетних подій», може підтримувати хорошу якість життя пацієнтів з раком простати на АДТ. Показано, що паралельне призначення бісфосфонату або селективного модулятора рецепторів естрогену стабілізує або збільшує МЩК. У рандомізованих дослідженнях терапія бісфосфонатами, включаючи памідронат, золедронову кислоту або алендронат, показала поліпшення МЩК та зменшення маркерів метаболізму кісток у чоловіків на АДТ. Це дослідження підтверджує, що кісткова денсітометрія та лікування бісфосфонатами знижують ризик переломів у чоловіків з раком простати, які отримують AДT. Внутрішньовенна терапія бісфосфонатами, тобто золедроновою кислотою, була оцінена в декількох дослідженнях і була визнана кращою для профілактики втрати кісткової тканини у хворих на рак передміхурової залози, що проходять курс AДT. Лікування деносумабом, який в даний час рекомендується в якості альтернативи золедронової кислоти для пацієнтів з неметастатичним раком передміхурової залози був затверджений Управлінням з питань харчування та лікарських засобів США у 2011 році, але не був варіантом лікування протягом досліджуваних років. Тому аналіз дотримання директиви з використанням внутрішньовенних бісфосфонатів як достатньої міри профілактики та лікування, був доречним для цього дослідження.

Крім того, вартість остеопоротичних переломів серед чоловіків у США становить приблизно 4,1 більйонів доларів на рік, а вплив на зростаючі витрати на охорону здоров'я може потенційно вплинути на користь АДТ щодо питань виживанності у пацієнтів з метастатичним раком передміхурової залози. Пацієнтам на АДТ рекомендується пройти обстеження щодо ризику виникнення переломів шляхом дослідження МЩК починаючи з 1 року отримання AДT, а потім через кожні 2 роки або як клінічно доцільно. Крім того, консультування пацієнтів щодо питань ризику падіння та застосування заходів для зменшення падіння може, відповідно, знизити ризик переломів у цій популяції.

Більшість доказів, що підтверджують використання бісфосфонатів для запобігання втраті кісткової тканини, пов'язаної з АДТ у чоловіків з раком простати, випливає з досліджень, що оцінюють внутрішньовенні бісфосфонати. Грінспен і співавтори нещодавно продемонстрували значне збільшення МЩК у чоловіків з раком простати, які отримували АДТта один раз на тиждень алендронат 70 мг per os. Деносумаб - ще один варіант лікування, але недоступний протягом досліджуваних років - рекомендований як альтернатива золедронової кислоти для хворих на рак передміхурової залози з відсутністю метастазів.
Наше дослідження ще раз підкреслює важливість застосування заходів денситометрії для оцінки цілісності скелету та запобігання остеопорозу з використанням бісфосфонатів у пацієнтів, які отримують АДТ. Схоже, існує нерозуміння щодо наслідків АДТ для раку передміхурової залози.

Висновки
Всупереч рекомендаціям, денситометрія кісткової тканини та призначення бісфосфонатів не використовуються у чоловіків, які отримують АДП при неметастатичному раку передміхурової залози.

Ключові слова: новоутворення простати, антагоністи андрогену, денситометрія кісток, гонадотропін-вивільняючий гормон, остеопороз

Пацієнти, які проходять лікування від раку повинні уникати споживання шоколаду, як з'ясували дослідники. До складу якого входять компоненти, які допомагають пухлинам поширюватися по організму, викликаючи смертельно небезпечні метастази.

Споживання шоколаду, бісквітів та хліба під час лікування раку робить хворобу більш смертельною, як показало дослідження. Ключовим інгредієнтом шоколаду і сотень інших продуктів харчування є пальмова олія, що стимулює білок під назвою CD36.

Вчені сподіваються, що це відкриття приведе до більшої ефективності лікування різних видів раку, які допоможуть не допустити розповсюдження пухлин на інші органи. Іспанські дослідники виявили білок CD36 в мембранах ракових клітин у пацієнтів з багатьох типів пухлин. Вони з'ясували, що стандартні харчові жири також стимулюють CD36, дозволяючи раковим клітинам розповсюджуватися.

Для підтвердження цього припущення лабораторним мишам, що страждають від запущеного людського раку, давали продукти харчування з низьким і високим вмістом жиру. У всіх тварин, пухлини яких були піддані впливу білка з пальмовых масел, розвивалися метастази, як повідомляється в дослідженні учених із Барселони, опублікованому в журналі Nature.

При цьому тільки у половинах мишей, які не отримували цього білку, пухлини поширювалися по організму. А це говорить про те, що цілий ряд продуктів харчування категорично протипоказаний онкологічним хворим.

Група вчених з Університету Міссурі запропонувала новий підхід до комплексної хіміотерапії. На прикладі раку простати було показано, що зниження концентрації холестерину в мембранах злоякісних клітин прискорює їх загибель.

Холестерин відноситься до ліпідів, органічних жирів на спиртовій основі. Ця речовина служить будівельним матеріалом для клітинної мембрани. Злоякісні клітини надзвичайно швидко діляться, їм потрібно багато холестерину для створення мембран. При недостатній кількості холестерину клітини уповільнюють свій поділ, їх мембрани стають нестійкими до дії зовнішнього середовища.

Експериментальний лікарський засіб під робочою назвою RO 48-8071 пропонують використовувати для лікування раку простати в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. Тендітну клітку легко можна зруйнувати, при застосуванні одночасно декількох ліків у рака не залишиться шансів на перемогу.

Завдання вчених на сьогоднішній день - знайти засіб проти адаптації пухлинних клітин до хіміопрепаратів. «Не дивлячись на те, що клітини пухлини спочатку добре сприймають лікування, більшість з них в кінцевому рахунку набуває стійкість, яка дозволяє клітинам ділитися і поширюватися» - сказав Доктор Салман Хайдер, професор біомедичних наук Університету Міссурі.

«Холестерин сприяє появі стійкості до гормональних протипухлиних засобів. У клітинах пухлини холестерин перетворюється в стероїдні хімічні сполуки. Отже, сполуки холестерину - це приваблива мішень для терапії раку простати »- повідомив д-р Салмон Хайдер в прес-релізі.

В рамках лабораторного дослідження, опублікованого в журналі OncoTargets and Therapy, група вчених провела тестування препарату RO 48-8071 на клітинах раку простати людини. Було підтверджено, що препарат уповільнює поділ клітин і призводить до їх загибелі. Дата клінічних випробувань незабаром буде призначена.

На сам кінець, д-р С.Хайдер повідомив, що низька концентрація холестерину допоможе убити ракові клітини, а вплив нового лікарського засобу зніме необхідність в токсичною хіміотерапії.

Задать вопрос докладчику

Кому:

Введен недействительный тип данных

Вопрос:

Введен недействительный тип данных

Ваши данные:

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных

Введен недействительный тип данных