Асоціації між імуносупресивними та стимулюючими препаратами та новою хворобою COVID-19 - систематичний огляд поточних даних

Russell B1., Moss C., George G., Santaolalla A., Cope A., Papa S., Van Hemelrijck M.

Актуальність
Хворі на рак та пацієнти, перебіг хвороби яких пов’язаний із трансплантацію, із COVID-19 мають більший ризик розвитку важких та навіть смертельних захворювань дихальних шляхів, особливо якщо вони приймають імуносупресивні чи імуностимулюючі препарати. Цей огляд зосереджується на впливі цих препаратів на імунітет господаря проти COVID-19.

Методи
Використовуючи Ovid MEDLINE, було перевірено поточні дані щодо імуно-супресивних або -стимулюючих препаратів: цитотоксична хіміотерапія, стероїдні препарати у низькій дозі, блокатори фактора некрозу пухлин α (TNFα), блокатори інтерлейкіну-6 (IЛ-6), інгібітори Янус-кінази (JAK), блокатори ІЛ-1, мікофенолат, такролімус, анти-CD20 та CTLA4-Ig.

Результати
Було включено 89 досліджень. У дослідженнях in vitro було продемонстровано, що цитотоксична хіміотерапія є специфічним інгібітором важкого гострого респіраторного синдрому, спричиненого коронавірусом, але поки що не існує специфічних досліджень для COVID-19. Немає переконливих доказів за або проти використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) при лікуванні хворих на COVID-19, а також немає доказів, що блокада TNFα шкідлива для пацієнтів із COVID-19. Спостерігалося, що COVID-19 викликає прозапальну генерацію цитокінів та секрецію цитокінів, таких як IЛ-6, але немає доказів сприятливого впливу інгібіторів IЛ-6 на модуляцію COVID-19. Хоча у шляху JAK-STAT є потенційні мішені, якими можна керувати при лікуванні коронавірусів, і очевидно, що у пацієнтів з коронавірусом підвищений IЛ-1, наразі немає доказів щодо ролі цих препаратів у лікуванні COVID -19.

Висновки
Пандемія COVID-19 призвела до прийняття складних рішень щодо лікування хворих у критичному стані. Низькі дози преднізолону та такролімусу можуть сприятливо впливати на COVID-19. Картина впливу на перебіг захворювання мофетилу мікофенолату менш чітка, дані доклінічних досліджень суперечливі. Не існує остаточних доказів того, що специфічні цитотоксичні препарати, низькодозовий метотрексат при аутоімунних захворюваннях, НПЗП, інгібітори JAK-кінази або анти-TNFα препарати протипоказані. Є чіткі докази того, що пікові рівні IЛ-6 пов'язані з тяжкістю легеневих ускладнень.

Послання на оригінальне джерело