Вплив дазатинібу в порівнянні з іматинібом при лікуванні гострого лімфобластного лейкозу, позитивного за філадельфійською хромосомою, у дітей: рандомізоване клінічне дослідження

Shuhong Shen, Xiaojuan Chen, Jiaoyang Cai, Jie Yu, Ju Gao, Shaoyan Hu, Xiaowen Zhai, Changda Liang, Xiuli Ju; et al.

січень, 2020

Актуальність
Рандомізоване клінічне дослідження цього питання необхідне для визначення того, чи є інгібітор Abl-тирозинкінази другого покоління більш ефективним, ніж інгібітор першого покоління іматиніб у випадку гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ), позитивного за філадельфійською хромосомою (Ph+), у дітей.

Мета і завдання
Визначити, чи є дазатиніб у добовій дозі 80 мг/м2 більш ефективним, ніж іматиніб мезилат у добовій дозі 300 мг/м2, щодо кращої безрецидивної виживаності дітей з ГЛЛ Ph+ в контексті інтенсивної хіміотерапії без профілактичного опромінення головного мозку.

Дизайн, умови та учасники
Це відкрите рандомізоване клінічне випробування фази 3 проводилось у 20 лікарнях Китаю. Зарахування в дослідження відбувалося з 1 січня 2015 року по 18 вересня 2018 року, а рандомізацію було припинено 4 жовтня 2018 року, коли було досягнуто критерію раннього припинення клінічного дослідження. Зараховувались пацієнти віком від 0 до 18 років. Із 225 пацієнтів з відповідним діагнозом, 35 відмовились від участі та 1 помер до початку лікування, тож аналіз даних проводився від 189 пацієнтів. Дані аналізувалися з 1 січня по 4 серпня 2019 року.

Втручання
Пацієнти були рандомізовані на групи щоденного прийому дазатинібу (n = 92) або іматинібу (n = 97) в безперервному режимі протягом усієї тривалості лікування ГЛЛ від моменту встановлення діагнозу під час індукції ремісії до кінця продовження терапії.

Головні кінцеві точки
Первинною кінцевою точкою була безрецидивна виживаність, проаналізована відповідно до призначеного лікування. Вторинними кінцевими точками були рецидив, смерть через токсичну дію та загальна виживаність.

Результати
Серед 189 учасників (136 чоловічої статі [72,0%]; середній вік – 7,8 [міжквартильний діапазон (МКД), 5,2-11,3] років) з медіаною спостереження 26,4 (МКД, 16,3-34,1) місяців, 4-річна безрецидивна виживаність та загальна виживаність в групі дазатинібу склали відповідно 71,0% (95% ДІ, 56,2%-89,6%) та 88,4% (95% ДІ, 81,3%-96,1%). Ці ж показники в групі іматинібу склали відповідно 48,9% (95% ДІ) , 32,0%-74,5%; P = .005, логарифмічний ранговий критерій та 69,2% (95% ДІ, 55,6%-86,2%; Р = 0,04, логарифмічний ранговий критерій). 4-річний кумулятивний ризик будь-якого рецидиву становив 19,8% (95% ДІ, 4,2%-35,4%) у групі дазатинібу та 34,4% (95% ДІ, 15,6%-53,2%) у групі іматинібу (Р = 0,01 , тест Грея), тоді як чотирирічний кумулятивний ризик ізольованого рецидиву на рівні центральної нервової системи становив 2,7% (95% ДІ, 0,0%-8,1%) у групі дазатинібу та 8,4% (95% ДІ, 1,2% -15,6%) ) у групі іматинібу (Р = .06, тест Грея). Не було достовірних відмінностей у частоті виникнення важких токсичних ефектів між двома групами лікування.

Висновки та релевантність
Інтенсивна хіміотерапія на основі дазатинібу в дозі 80 мг/м2 на добу дала чудові результати в лікуванні ГЛЛ Ph+, порівняно з іматинібом мезилатом в дозі 300 мг/м2 на добу, та забезпечила прекрасний контроль лейкемії на рівні центральної нервової системи без використання профілактичного опромінення головного мозку.

Реєстрація клінічного дослідження: Chinese Clinical Trial Registry: ChiCTR-IPR-14005706.

Посилання на оригінальне джерело