Планове повторне хірургічне втручання плюс гіпертермічна внутрішньочеревна хіміотерапія у порівнянні зі спостереженням у пацієнтів з високим ризиком метастазування колоректального раку в очеревину (PROPHYLOCHIP–PRODIGE 15): рандомізоване дослідження фази 3.

Prof Diane Goéré, MD; Prof Olivier Glehen, MD; François Quenet, MD; Jean-Marc Guilloit, MD; Jean-Marc Bereder, MD; Gérard Lorimier, MD; et al.

Актуальність
Діагностика та лікування метастазів колоректального раку в очеревину на ранній стадії, до появи клінічних ознак, може покращити виживаність пацієнта. У даному дослідженні порівнювали користь для виживаності планового повторного хірургічного втручання та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії (HIPEC) із спостереженням у пацієнтів з високим ризиком метастазування колоректального раку в очеревину.

Методи
Це відкрите рандомізоване дослідження фази 3 було проведено у 23 лікарнях Франції. Залучались пацієнти віком 18–70 років, які мали первинний колоректальний рак із синхронними та локалізованими колоректальними метастазами в очеревині, видаленими під час резекції пухлини; резектовані метастази у яєчники; або перфоровану пухлину. Пацієнти були випадковим чином розподілені (1:1) у групи спостереження або планового повторного хірургічного втручання плюс оксаліплатин-HIPEC (оксаліплатин 460 мг/м2, або оксаліплатин 300 мг/м2 плюс іринотекан 200 мг/м2, плюс внутрішньовенне введення фторурацилу 400 мг/м2), або лише мітоміцин-HIPEC (мітоміцин 35 мг/м2) у випадку нейропатії, через 6 місяців після ад’ювантної системної хіміотерапії без ознак рецидиву захворювання. Рандомізацію проводили за допомогою веб-системи, а стратифікацію – за розташуванням лікувального центру, станом лімфовузлів та факторами ризику метастазування колоректального раку в очеревину. Планове повторне хірургічне втручання полягало в вичерпному обстеженні черевної порожнини шляхом лобково-пупкового доступу та резекції всіх очеревинних метастазів, якщо вони резектабельні. Спостереження після резекції колоректального раку проводився згідно з французькими рекомендаціями. Первинною кінцевою точкою була 3-річна безрецидивна виживаність, яка визначалася як час від рандомізації до перитонеального або віддаленого рецидиву захворювання, або смерті з будь-якої причини, залежно від того, що сталося раніше. Аналіз проводився відповідно до призначеного лікування. Хірургічні ускладнення оцінювали лише в групі планового повторного хірургічного втручання. Це дослідження зареєстроване на ClinicalTrials.gov, NCT01226394.

Результати
У період з 11 червня 2010 року по 31 березня 2015 року було набрано 150 пацієнтів та розподілено випадковим чином на групи лікування (75 на групу). Після медіани спостереження 50,8 місяців (IQR 47,0–54,8), 3-річна безрецидивна виживаність становила 53% (95% ДІ 41–64) у групі спостереження проти 44% (33– 56) у групі планового повторного хірургічного втручання (коефіцієнт небезпеки 0,97, 95% ДІ 0,61–1,56). Не було повідомлено про жодну смерть, пов’язану з лікуванням. У 29 (41%) з 71 пацієнта у групі планового повторного хірургічного втручання виникли ускладнення 3–4 ступеню. Найбільш частими ускладненнями 3–4 ступеню були внутрішньочеревні побічні явища (крововилив, витікання вмісту травного тракту) у 12 (23%) із 71 пацієнта та гематологічні побічні явища у 13 (18%) із 71 пацієнта.

Висновки
Комбінація планового повторного хірургічного втручання та оксаліплатин-HIPEC не покращила безрецидивну виживаність порівняно зі стандартним спостереженням. На даний час динамічне спостереження за пацієнтами з високим ризиком метастазування колоректального раку в очеревину залишається найбільш адекватним та ефективним з точки зору показників виживаності.

Посилання на оригінальне джерело