До них, в першу чергу, потрібно віднести зловживання алкоголем, негативний вплив від якого зв’язаний з дією кількох взаємодоповнюючих факторів. Їх сумарний ефект не співпадає з розвитком патологічної залежності від алкоголю, тобто впливає на організм приховано.
Причини впливу алкоголю на процес канцерогенезу
Порушення всмоктування профілактичних компонентів харчування в кишечнику, зокрема фолієвої кислоти та ін.
Прямий токсико-метаболічний ефект алкоголю на функціональні та структурні елементи органів травного тракту – зниження антитоксичної функції печінки, включаючи знешкодження та виведення канцерогенів з організму, розвиток хронічного запального процесу, жирове переродження печінки.
Розвиток несприятливих змін загального обміну речовин: сам по собі алкоголь володіє високою енергоємністю і тому порушує оптимальний рівень потреби продуктів, які складають основу профілактичного харчування.
Окремої уваги в оцінці протипухлинного харчування заслуговує «харчове» залізо. Джерело заліза в організмі – їжа: залізо харчових хромопротеїдів – гемоглобіну та міоглобіну (в першу чергу червоне м'ясо) і негемоглобінове залізо з овочів та фруктів; продукти постійного (фізіологічного) розпаду еритроцитів в печінці та селезінці. Всі ці фактори проходять через кишечник у вигляді харчових субстратів та компонентів жовчі. Всмоктування заліза відбувається переважно в тонкій кишці – 5-20 % від його вмісту в їжі, складу заліза в калі в десятикратному розмірі переважає його поглинання в кишечнику. Залізо існує в окисній (Fe3+) та закисній (Fe2+) формах. В середньому для дорослої здорової людини потреба в залізі складає 10-18 мг/добу ( приблизно 5 мг на 1000 ккал, при цьому у жінок потреба в 2 рази вища, чим в чоловіків). Харчові хромопротеїди (гемове залізо – гемоглобін і міоглобін м’ясних продуктів в формі Fe2+) всмоктується в тонкій кишці без подальшого перетворення, а в товстій – окисляються кишечники бактеріями (гем окислюється в гематит) і виділяються з калом або в незмінному вигляді, або у вигляді продуктів кишечого метаболізму. Люди, які вживають м’ясні продукти, як правило, не відчувають дефіциту заліза.
Засвоєння заліза рослинного раціону харчування має свої особливості. Основна кількість заліза рослинної їжі знаходиться в складі комплексів окисного заліза з органічними з’єднаннями – білками, фітиновою кислотою, для всмоктування воно повинно звільнитись із комплексів і трансформуватись в закис заліза. Тому засвоєння заліза з рослинних продуктів має меншу ефективність, цей факт повинен враховуватись при вегетаріанському типі харчування.
Одним з важливих показників обміну заліза є вміст феритну в сироватці (ферити складає до 20% всього заліза в організмі, 60-70% складає гемоглобін , 5% - зв’язане залізо в тканинах). Надмірна концентрація феритну (Nelson R.L. et al., 1994) – вище 400 нг/мл – корелює з інтенсивністю прогресування аденом кишківника. Основною причиною канцерогенної загрози є його метаболічна активність із створенням вільно-радикальних сполук. В цьому процесі беруть участь кишкові бактерії, припускають, що саме з цим пов'язаний мутагенний ефект на клітини слизової оболонки кишківника.
Проблема використання заліза з урахуванням канцерогенезу полягає в тому, щоб забезпечити його оптимальне всмоктування в тонкій кишці та зменшити окислення в нижче розташованих відділах. Факторами, які посилюють всмоктування, є шлунковий сік, аскорбінова кислота. Особливе значення розвитку дефіциту заліза набуває у випадках резекції шлунку.
Ряд факторів надає на оксидантні ефекти заліза в товстому кишечнику захисний коригуючий ефект.
Це фіати і фосфати, які зв’язують залізо в нерозчинні комплекси і вітаміни-антиоксиданти, які «погашають» ефект вільно радикальних реакцій іонного заліза.
НОВИНИ ОНКОЛОГІЇ
Кияни, які потребують лікування Гефітинібом, можуть отримати його…
Кияни, які потребують лікування Еверолімусом, можуть отримати його…
Кияни, які потребують лікування Гефітинібом, можуть отримати його…
Кияни, які потребують лікування Абіратероном, можуть отримати його…
ФАХІВЦЮ ОНКОЛОГУ