Трансдермальне використання фентанілу у пацієнтів із тривалим болем, що не пов’язаний із злоякісними новоутвореннями

Завдання: метою аналізу описів клінічних випадків було виявити деталі використання у клінічній практиці трансдермальних фентанілових пластирів для лікування пацієнтів із тривалим болем, що не пов’язаний із злоякісними новоутвореннями.

Клінічні випадки: Ці випадки, зібрані в Ірландії, описують пацієнтів із болем у спині, ногах, суглобах та при неонкологічних захворюваннях. Опіоїди відрізняються за силою та побічними ефектами, а також за способами введення. У цих випадках фентаніл використовувався трансдермально та був ефективним для полегшення болю, коли інші анальгетики надавали лише обмежене його зниження. Пацієнти продемонстрували низку індивідуальних переваг від лікування трансдермальним фентанілом, включаючи зниження медикаментозної залежності.

Висновки: Трансдермальний фентаніл добре переноситься пацієнтами, що потребують сильних опіоїдів для лікування тривалого болю при неонкологічних захворюваннях.

Постійний (хронічний) біль від неонкологічних патологій є великою проблемою в медичному осередку. Такий біль відчуває приблизно половина загальної популяції, найчастіше у вигляді болю в спині та суглобах. Управління тривалим неонкологічним болем (ТНОБ) - одне з найскладніших терапевтичних завдань для лікарів, які опікуються такими пацієнтами. Зазначається, що пацієнти з ТНОБ мають підвищену ймовірність виникнення тривожних та депресивних розладів, а також зниження функціонування. Застосування сильних опіоїдів для лікування онкологічних болів та гострого післяопераційного болю добре налагоджено. Також було виявлено, що сильні опіоїди контролюють ТНОБ та покращують якість життя, але часто мають несприятливі наслідки (такі як седативний ефект, нудота, блювота та закрепи). Тривале введення опіоїдів пацієнтам із ТНОБ залишається суперечливим через хибні уявлення про залежність та толерантність. Відкритим є і питання, для яких патологій їх введення є більш доцільним. Сумніви переважають навіть після доведення, що залежність від опіоїдних медикаментів виникає у 1 пацієнта з 20 000, а також не зважаючи на дослідження, які демонструють переваги та ефективність опіоїдів при різних патологіях.

Ця стаття присвячена використанню сильного опіоїду, фентанілу, в системі трансдермальної доставки. Фентаніл, µ-агоніст, випускається у вигляді трансдермальних пластирів у чотирьох дозуваннях: 25, 50, 75 та 100 мкг фентанілу/год (DurogesicTM, Janssen-Cilag Ltd). Низька молекулярна маса, висока біодоступність та жиророзчинність фентанілу роблять його придатним для цього способу доставки. Фентаніл, який постачається трансдермально, має ряд переваг перед пероральним введенням. Системна доставка трансдермального фентанілу (ТДФ) через інтактну шкіру дозволяє уникнути порушень всмоктування та первинного метаболізму, забезпечуючи, таким чином, постійну підтримку потрібної терапевтичної концентрації. Форма випуску ТДФ, запатентована DurogesicTM, забезпечує безперервну 72-годинну доставку. Більше того, висока біодоступність та жиророзчинність фентанілу (та його швидкий швидкий прохід через гематоенцефалічний бар'єр для забезпечення аналгезії через приєднання до центральних опіоїдних рецепторів) призводить до зменшення багатьох загальних несприятливих ефектів опіоїдів (наслідку приєднання до периферичних опіоїдних рецепторів), такі як нудота, блювання та закрепи.

Пластирі із ТДФ пропонують альтернативу оральному морфіну та іншим загальновикористовуваним сильнодіючим опіоїдам. Його ефективність та переносимість при онкологічному болю були продемонстровані в багатьох випробуваннях та детально описані у конкретних клінічних випадках. У багатьох країнах світу використання ТДФ не обмежується тривалим онкологічним болем; в Ірландії воно ліцензоване для лікування хронічного нестерпного болю у пацієнтів, які потребують опіоїдної аналгезії. Результати, пов’язані із застосуванням ТДФ у пацієнтів із ТНОБ та оцінені в клінічних дослідженнях, продемонстрували зменшення болю, аналогічне такому у онкологічних пацієнтів.

Метою аналізу описів клінічних випадків є деталізація використання в клінічній практиці пластирів із ТДФ для лікування пацієнтів із ТНОБ, а також демонстрація спектру індивідуальних переваг для цих пацієнтів. Слід зазначити, що таке використання ТДФ пластирів не менш виправдане, ніж у сфері паліативної допомоги.

Посилання на оригінальний ресурс